Знову на ті ж самі граблі

Де гідність? Де совість? Де гроші? (1,5 % заробітної плати кожного з нас відраховується на потреби АТО). Чому наші воїни і досі одягають свої каски та бронежилети поверх спортивних костюмів, бо обіцяною військовою формою держава їх так і не забезпечила. Чому замість спеціального взуття воювати їм доводиться у звичайних кросівках? Куди Генштаб Міністерства оборони витрачає наші гроші, якщо у бійців немає самого необхідного? І як ганебно чути їх зухвалі звіти про повне забезпечення української армії. Це брехня!

Волонтерський актив на чолі з профкомом апарату ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» знову відгукнувся на прохання бійців АТО з передової (м. Краматорськ). Завдяки Вашій, колеги, матеріальній підтримці ми змогли купити нову форму та берці для нашого працівника , що вже рік знаходиться в зоні АТО – Руслана Олеоленка.

Ми дуже співчуваємо другому нашому колезі – охороннику сектору охорони об’єктів Володимиру Коломійцю, який після важкої контузії під Іловайськом був комісований з лав армії і зараз потребує відпочинку та лікування. Зовсім скоро він зможе отримати цей відпочинок у нашому санаторії «Прикарпатська ватра».

Але питання залишається відкритим. Чому державні чиновники вражають своєю інертністю та пасивністю? Чому так бездарно розподіляються наші з вами податки?

Об’єднаний профспілковий комітет працівників апарату ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», як громадська організація, звертається до Голови СБУ України Валентина Наливайченка з вимогою терміново здійснити перевірку діяльності відповідних структур Міністерства Оборони України та притягнути посадових осіб до відповідальності за їх злочину бездіяльність.

Гордість ПАТ “УКРТРАНСГАЗ”:

Руслан Олеоленко